Птица белая

Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля. Покохала, зачарована струною, Заблукала та мелодія в гаю. В гай зелений журавлиною весною Я понесла своє серце скрипалю. Йшла до нього, наче місячна царівна, Йшла до нього, як до березня весна. І не знала, що та музика чарівна Не для мене, а для іншої луна.